Проблема куріння серед підлітків поширюється зі швидкістю епідемії, не зустрічаючи перепон з боку держави і суспільства. Куріння, на думку підлітків, це шкідлива звичка, яка не несе сильної загрози.Підлітки знаходять масу причин, щоб почати курити:

• наслідування старшим товаришам, своїм «авторитетам», батькам;

• тиск з боку однолітків;

• відчуття новизни, інтересу;

• бажання «виділитися» і здаватися дорослішими);

• вплив фільмів та реклами;

• доступність і відносна дешевизна сигарет.

Підліткам в силу своєї незрілості важко оцінити, чим небезпечне куріння. Що живуть сьогоднішнім днем, підлітки насилу уявляють собі, що в якості наслідків куріння через 10-15 років виникають хронічні захворювання і недуги.

ВПЛИВ КУРІННЯ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКА

1. Куріння провокує виникнення раку легенів та інших захворювання дихальної системи.

2. Куріння виснажує нервові клітини: підлітки стають неуважними, неуважними, повільніше міркують і швидко стомлюються.

3. Куріння викликає патологію зорової кори, змінюючи відчуття кольору і зорово сприйняття в цілому, що може негативно вплинути на гостроту зору. Крім того, останнім часом окулісти ввели нове поняття – тютюнова амбліопія – яка виникає як наслідок інтоксикації при курінні.

4. Куріння серед підлітків часто несприятливо впливає на діяльність щитовидної залози, витягав за собою порушення сну, загального стану здоров'я.

5. Куріння передчасно зношує серцевий м'яз: за даними досліджень, ризик інсультів значно збільшується, якщо курити людина почала в підлітковому віці.

ПРОФІЛАКТИКА КУРІННЯ У ПІДЛІТКІВ

Шкода куріння для підлітка очевидний, але сумно те, що, навіть знаючи про наслідки, школярі продовжують курити. Щоб ефективно боротися з цією проблемою, потрібно педагогам і батькам об'єднати методи і прийоми, спрямовані на те, як відучити підлітка від куріння.

1. Інформувати підлітків про куріння слід, застосовуючи диференційований підхід: доза інформації повинна відповідати зрілості сприйняття школярів.

2. Розглядати паління з позиції негативного впливу, пропонуючи альтернативне поведінку: що людина набуває за відсутності куріння.

3. Використовувати нестандартні методи впливу і пред'явлення інформації: фільми, наочні засоби.

4. Намагатися зацікавити підлітка, захопити його хобі, а ще краще заняттями спортом.

5. Ніяка профілактика не матиме результату, якщо батьки і найближчим оточення не будуть демонструвати позитивний приклад.

Діти – майбутнє нації, тому їх здоров’я повинно стати чи не найголовнішим об’єктом піклування як суспільства, так і держави. Разом з тим все більшої масштабності набирає одна з головних проблем сьогодення – споживання дітьми, підлітками та молоддю спиртних напоїв. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його.Проведення вільного часу переважно з друзями характерно для підлітків. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх, що стає сприятливим ґрунтом для розпиття спиртних напоїв. Цей процес має вже певний психологічний зміст, символізує (в розумінні підлітків) самостійність і дорослий стан, іноді перше знайомство підлітки оцінюють дуже високо – як «новий стиль життя» або щасливу знахідку. З часом коло можливих приводів, що виправдовують вживання алкоголю, розширюється.

Механізм дії алкоголю простий. Основою всіх алкогольних напоїв є винний спирт (етанол), який викликає сп’яніння. Алкоголь потрапляє зі шлунка в кров через 2 хв. після вживання, всмоктується і через 1-1,5 год. його концентрація в крові максимальна. Із крові він надходить до клітин всіх внутрішніх органів. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. У корі головного мозку етанол пригнічує центри, що відповідають за вияв почуттів. Людина втрачає здатність керувати собою, не контролює свої дії і робить необдумані вчинки, які нерідко закінчуються трагічно. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, що може викликати крововилив у тканину мозку. Кількаразове або часте вживання алкоголю робить вплив, що буквально спустошує психіку підлітка. Підліток, що називається, «тупішає» інтелектуально і емоційно. 

Вживання алкогольних напоїв особливо небезпечно в дитячому та підлітковому віці, коли не завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутній спеціальний фермент, який розщеплює етиловий спирт, тому в підлітковому віці руйнівний вплив алкоголю на печінку відбувається в значно коротший термін, ніж у дорослих. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими, епізодичними чи систематичними. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого. Навіть однократні вжитки спиртного можуть мати самі серйозні наслідки. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% /це відповідно 0,5 л горілки/ у підлітка може наступити смерть. При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі. У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця, травмою, нещасним випадком. 

Зловживання алкоголем стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах, призводить до атеросклерозу судин, внаслідок чого порушується живлення тих чи інших органів і систем, що спричиняє передчасну старість.Алкоголь – це легкий наркотик з важкими наслідками. Як і всі наркотичні речовини, він викликає залежність. Систематичне вживання спиртного веде до підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. Розвивається алкоголізм – важка хронічна хвороба, яка прогресує на основі регулярного і тривалого вжитку алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення і супроводжується глибокими необоротними змінами психоемоційної сфери, деградацією особистості. 

Алкогольна залежність настає не тільки при регулярному вживанні міцних спиртних «напоїв». Систематичне вживання слабоалкогольних напоїв, пива може викликати алкоголізм так само як вино, горілка, коньяк («пивний алкоголізм»). Хвороба формується поступово, непомітно для оточуючих і самого майбутнього алкоголіка. Для такого хворого сп’яніння є найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доказам припинити пити, він спрямовує всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, незважаючи на реальну обстановку.

Алкоголізм потребує дуже складного і тривалого лікування, а результати такого лікування часто є невтішними. При декомпенсації захисних можливостей організму розвивається кома, яка може привести до летального кінця. При одужанні такого хворого повної реабілітації всіх органів та систем не відбувається. Через певні особливості підліткового організму алкогольна залежність, хронічний алкоголізм розвиваються у підлітків значно швидше, ніж у дорослих.Враховуючи наведені вище факти, які свідчать про виражений токсичний вплив алкоголю на організм, в тому числі слабоалкогольних напоїв, тяжкі соціальні, медичні, психологічні наслідки алкоголізації, швидке формування алкоголізму у дітей, підлітків, молоді, вважається неприпустимим свідоме, спрямоване залучення цього контингенту до споживання алкоголю.Неодноразово доведено, що найкраща профілактика алкоголізму серед підлітків – це приклад батьків, їх увага до проблем дітей. 

Варто з раннього віку подбати про те, щоб у дитини було корисне захоплення, записати його на гурток, у художню або музичну школу, спортивну секцію. У цьому випадку ризик, що підліток зв’яжеться з поганою компанією і буде пити від нудьги, значно менший. Підштовхнути підлітка до вживання алкоголю може як бездоглядність, атмосфера вседозволеності, так і гіперопіка, надмірна суворість, «закручування гайок». Тому, у процесі виховання дитини, починаючи з підліткового віку, дуже важливо дотримуватися «золотої середини». Тож, хто, як не батьки, у першу чергу повинні попередити вживання алкоголю дітьми, а не сприяти їм у цьому, мовляв: «з моєю дитиною такого не станеться...» Здоров’я, перш за все, – спосіб життя людини. Давно доведено – все, що робить людина, відбивається на стані її здоров’я. Добре здоров’я містить у собі досягнення мети у житті людини, її інтереси і корисні звички. Це почуття сповнене любові до самого себе. 

За всю історію людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само нескінченну низку жорстоких кровопролить, які мільйонами забирали людські життя, то найпершим лихом є епідемії смертельних для людини хвороб. Одна зостанніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіциту – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, ми змушені, на превеликий жаль, констатувати, що боротьба з нею ще далеко не закінчена. Факти вперто свідчать, що навітьчисленні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. Викликає занепокоєння той факт, що в Україні стрімко поширюється ВІЛ-інфекція саме серед молоді. Більшість ВІЛ- інфікованих - 20-30-річні, при цьому постійно реєструються особи підліткового віку.

Найчастіше – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались. ВІЛ не передається: через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині); через рукостискання; через кашель та чхання; при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; через укуси комах; при використанні спільного телефону; через піт або сльози, якщо в них немає домішок крові.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

«Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей»

Кількість ВІЛ-інфікованих у світі обчислюється десятками мільйонів. В Україні, лише за офіційними даними, число ВІЛ-позитивних людей давно перевищило сто тисяч, а за оцінками експертів реальна цифра у 3-4 рази більша. Та ставлення до цих людей у суспільстві далеке від толерантного. Багато хто боїться спілкуватися з хворими на СНІД. А на побутовому рівні нерідко можна почути не лише про страх, але й про почуття огиди і навіть ненависті до них. Згідно з соціологічними опитуваннями, 35% українців вважають, що хворі на СНІД мають бути ізольованими від суспільства. І вже відомі випадки, коли людину засуджували до позбавлення волі за те, що вона не інформувала медпрацівників про свій ВІЛ-позитивний статус, хоча жодним законом це і не вимагається. Близько 70-ти відсотків опитаних не погодилися б купувати продукти у ВІЛ-позитивного продавця, а 55 відсотків вважає, що ВІЛ-інфікована вчителька не має права працювати в школі. Отже, можна зробити висновок, що наше суспільство поки що не готове прийняти своїх ВІЛ-позитивних членів на рівних. А не говорить про своє захворювання інфікована людина насамперед тому, що боїться, що ставлення до неї після цього зміниться на гірше. І побоювання ці не безпідставні. Адже, люди-носії ВІЛ стають ізгоями.

Пам’ятайте, що ВІЛ або СНІД – не привід для дискримінації. Люди, що живуть з ВІЛ/ СНІД також відчувають емоції і почуття. Вони відчувають себе ізольованими, не отримуючи підтримку, у якій є потреба. Саме толерантне ставлення кожного з нас може змінити думку суспільства на цю проблему. Людина, незалежно від її ВІЛ-статусу, це насамперед – людина. Лише взаєморозуміння і людяність завжди були тією основою, яка рятувала від будь-якої біди.

• Обмежте соціальні контакти. За можливості, залишайтеся вдома і не виїжджайте нікуди.

• Дотримуйтеся правил особистої гігієни. Мийте часто руки з милом упродовж 20-ти секунд. Користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому не повинен бути менше 60-80%. Уникайте дотиків до свого обличчя. Не торкайтеся брудними руками своїх очей, носа та рота.

• Уникайте контакту з людьми із симптомами ГРВІ. З тими, хто має симптоми застуди. Мінімальна дистанція – 1,5 метра.

• Термічно обробляйте продукти.

• Провітрюйте та зволожуйте приміщення, у якому перебуваєте.

• Захворів – сиди вдома.Це перше правило, яким має керуватися кожен, хто відчув симптоми захворювання.

При проявах симптомів захворювання – повідомте свого сімейного лікаря телефоном. Щоденно будьте на зв’язку з сімейним лікарем та дотримуйтеся його рекомендацій. Не відмовляйтеся від госпіталізації, якщо лікар вбачає таку необхідність.

www.youtube.com/watch?v=-wtvugadbtQ&t=2s 

Профілактика грипу

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.
Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.
Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.
Такими симптомами є:
- підвищена температура тіла;
- біль у горлі;
- кашель;
- нежить;
- біль у м'язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.
Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.
Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:
- сильна блідість або посиніння обличчя;
- затруднення дихання;
- висока температура тіла, що довго не знижується;
- багаторазове блювання та випорожнення;
- порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;
- болі у грудній клітці;
- домішки крові у мокроті;
- падіння артеріального тиску.
Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів — небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Інфекційний контроль

Прості речі рятують життя.
Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає:
- Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.

- Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.

- Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

- Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

- Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

- Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:
- Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.

- Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров'я — обов'язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.

- Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.

- Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

Вакцинація - найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.
Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Жінки, які годують груддю, можуть бути вакциновані. Крім того, будь-яке грипоподібне захворювання не є підставою для припинення грудного вигодовування.
Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

Що лікує грип

Лікувати грип можна за допомогою:
- Препаратів з доведеною активністю проти вірусу грипу — лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання противірусних препаратів за призначенням лікаря здатне скоротити період хвороби, полегшити її перебіг та запобігти розвитку ускладнень.

- Препаратів, що пом'якшують симптоми, — вони не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого, пом'якшуючи симптоми — жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах. За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму.

Народні засоби для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму — наприклад, розтирання горілкою, споживання цибулі з часником чи ехінацеї — неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні. Втім, зловживати ними також не слід. Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування — аж до постійної відсутності симптомів.

Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин — подолати жар можна за допомогою парацетамолу.

Під час грипу необхідно пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.

Що не лікує грип

Важливо знати, що грип не лікується за допомогою:
- Антибіотиків — вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу і лише ускладнить боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія й бронхіт, тощо.

- Гомеопатичних препаратів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.

- Імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою.

- Народних засобів — лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки ніякі трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу — за умов грамотного використання без зловживань.

Профілактика інфекційних хвороб

Інфекційні хвороби – це розлади здоров’я людей, які викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами) та патогенними білками (пріонами).

Інфекції передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Для розвитку захворювання необхідна наявність джерела інфекції, механізму її передачі та сприйнятливого організму.

Джерелом інфекції можуть бути людина, тварина чи птах, які мають симптоми або являються безсимптомними носіями захворювання та виділяють його збудників у навколишнє середовище. Збудники інфекції розповсюджуються різними шляхами: при диханні, кашлю, чханні, з випорожненнями, через шкіру тощо. Потрапивши до навколишнього середовища, вони можуть опинитися на руках, обличчі, одягу, а також на будь-яких предметах. Механізм передачі хвороби залежить від місця розташування (локалізації) збудника в організмі. При локалізації у шлунково-кишковому тракті, збудник проникає до організму через рот з водою або їжею, а виділяється з фекальними масами (черевний тиф, паратифи, сальмонельози, дизентерія, холера, деякі гельмінтози).

Зараження відбувається при недотриманні правил особистої гігієни, порушенні правил та термінів зберігання продуктів харчування, вживанні немитих овочів та фруктів, некип’яченої питної води, недостатній термічній обробці продуктів харчування (м’яса, риби, птиці, яєць), недотриманні чистоти при приготуванні їжі.

При локалізації збудника в органах дихання, особливо на верхніх шляхах, він потрапляє до організму з повітрям при вдиху та виділяється з нього при видиху (розмові, кашлю, чханні з повітрям, яке видихається, каплями слини, слизу). Звідси й назва такого шляху передачі – повітряно-крапельний (грип, дифтерія, туберкульоз, вітряна віспа, кір та ін.)

Збудники, які уражають шкіряні покриви та слизові оболонки, передаються при безпосередньому контакті, а також через предмети побуту та руки (грибкові захворювання шкіри, педикульоз, короста тощо).

Такий шлях передачі називається контактно-побутовий. Його різновидом є статевий шлях, коли передача збудника відбувається при статевому акті (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, ВІЛ-інфекції, вірусний гепатит В).

При локалізації збудника в крові, його передача відбувається через укуси крововисмоктуючих комах, а також парентеральним шляхом – через кров при порушенні цілісності шкірних покривів та слизових (поранення, медичні маніпуляції, пологи).Існує ще вертикальний механізм передачі інфекції –– від матері до плоду (гепатити В та С, ВІЛ-інфекція).

Для розповсюдження захворювання, крім джерела та механізму його передачі, необхідна ще наявність сприйнятливого організму. За сукупності цих трьох складових відбувається процес розповсюдження інфекційного захворювання, який може набути широкого поширення - епідемії.

Профілактику інфекційних хвороб слід проводити шляхом знешкодження джерела інфекції, ліквідацією або розривом її розповсюдження, а також впливаючи на сприйнятливий організм людини з метою створення імунітету.

Знешкодити джерело інфекції можна за умов раннього її виявлення (при профілактичних медичних оглядах), усунення від роботи, пов’язаної з ризиком розповсюдження інфекції, своєчасного лікування, а за необхідності – ізоляції, проведення санітарно-ветеринарних заходів, якщо джерелом інфекції є тварини або гризуни.

Для розриву шляхів передачі інфекції необхідно дотримуватися привал особистої гігієни, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму на підприємствах, використовувати марлеві пов’язки в період епідемії грипу тощо.

Одним зі способів попередження передачі інфекції є дезінфекція, тобто знищення збудників, переносників інфекційних хвороб за допомогою застосування хімічних або фізичних факторів.

Джерелами та переносниками багатьох інфекційних захворювань є гризуни та членистоногі, тому для профілактики слід регулювати їх чисельність шляхом проведення дезінсекційних та дератизаційних заходів.

Слід зазначити, що після перенесення деяких інфекційних захворювань, в організмі людини формується імунітет. В основному це стосується хвороб з повітряно-крапельним механізмом передачі.

Найбільш дієвим заходом профілактики таких захворювань є вакцинація – введення до організму ослаблених збудників, які не можуть викликати саме захворювання, але при цьому формують до нього стійкий імунітет.

Відповідно до діючого законодавства, обов’язковими є щеплення, що занесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні: проти туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту.

Щоб уникнути хвороб, не зволікайте заходами їх профілактики, дбайте про себе та здоров’я дітей і оточуючих Вас людей. Відчувши симптоми захворювання, негайно звертайтеся до лікаря.